- 9 -
Найдено совпадений - 2728 за 0.00 сек.
 991. Курсовий проект - Чотирьохповерховий двосекційний будинок на 20 квартир 32,48 х 10,80 м у м. Львів | ArchiCAD
ОБ9;ЄМНО–ПЛАНУВАЛЬНЕ РІШЕННЯ, ПОКАЗНИКИ
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН .
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ
КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
СПЕЦИФІКАЦІЯ З/Б ЕЛЕМЕНТІВ
ЗОВНІШНЄ І ВНУТРІШНЄ ОЗДОБЛЕННЯ
ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Графічна частина:
- генплан;
- плани поверхів;
- розрізи;
- покриття та перекриття;
- план фундаменту;
- план крокв;
- план даху;
- вузли.
- порівняно недороге та швидке спорудження будинку. В будинку запроектовані такі приміщення: гостинні, спальні та дитячі кімнати, кухні, туалети, ванні та кладові кімнати, коридори, балкони та лоджії. Даний чотирьохповерховий блок-секційний житловий будинок на 20 квартир складається з основних конструктивних елементів, таких як: фундамент - збірний залізобетонний, стіни – цегляні суцільної кладки, перекриття – монолітне або залізобетонні плити, сходи залізобетонні, схема даху скатного типу, крівля складається із метало-черепиці.В цьому курсовому проекті також були використані найновіші технології оздоблення зовнішніх та внутрішніх стін.
– висота 4-х житлових поверхів — 2,8 м;
– висота цокольного поверху 1,00 – 1,86 м;
– висота усієї будівлі —15,86 м;
Просторова жорсткість забезпечується за рахунок повздовжніх та поперечних капітальних стін, а також шляхом виконання наступних заходів:
• Ретельної перев’язки фундаментних блоків;
• Анкерування панелей перекриття та покриття із стінами;
• Укладання балконних плит одночасно з кладкою стіни.
ТЕП:
Площа забудови – 425,2 м2;
Загальна площа – 1148,6м2;
Корисна площа –704,14м2;
Об’єм будівлі – 4779,245м3;
Коефіцієнт доцільності будівлі =будівельний об’єм/загальну площу- 4,16
ВИСНОВКИ
Чотирьохповерховий двосекційний будинок на 20 квартир у місті Львів розроблений згідно заданого завдання. Все виконано згідно вимогам стандартів.
В курсовому проекті були розглянуті такі основні питання :
- загальна характеристика об’ємно-планувального рішення об’єкту;
- архітектурно-планувальне рішення;
- конструктивне рішення;
- внутрішнє та зовнішнє оздоблення будинку, з використанням найновіших технологій;
- розробка плану забудови;
Всі квартири належать до категорії людей із середнім достатком.
Згідно з завданням був запроектований чотирьохповерховий двосекційний будинок.
В наш час випускається дуже багато найновіших сучасних матеріалів для оздоблення та зведення будинків. В цьому курсовому проекті також були використані найновіші технології, наприклад, стіни в даному будинку оздоблюються гіпсовими декоративними листами, які володіють не тільки декоративними якостями, але й також теплоізоляційними та звукоізоляційними властивостями.
Даний курсовий проект розроблявся з урахування певних вимог. При розробці проекту були враховані санітарні норми , які діють на території нашої країни. Також були враховані заходи пожежної безпеки, передбачено можливість підведення до будинку комунікацій гарячої та холодної води, каналізації, природного газу, електрики, телефонної лінії та інших.
Дата добавления: 11.05.2013
|
|
992. Курсовий проект - Залізобетонний балковий міст під автомобільну дорогу в Волинській області | AutoCad
Зміст
1 Вихідні дані
2 Постійне навантаження
3 Тимчасові навантаження
4 Визначення зусиль у головних балках розрізних пролітних споруд
5 Розрахунок перерізів, нормальних до поздовжньої осі елемента, на дію згинального моменту
6 Визначення геометричних характеристик зведеного перерізу
7 Визначення зусиль попереднього напруження арматури
8 Розрахунок перерізів, похилих до поздовжньої осі елемента, на дію поперечної сили
9 Розрахунок перерізів, похилих до поздовжньої осі елемента, на дію згинального момента
10 Розрахунок на утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі
11 Розрахунок на утворення тріщин, похилих до поздовжньої осі
Література
ВИХІДНІ ДАНІ
Згідно із завданням, за вказаною схемою моста nxL, типом пролітної споруди і габаритом Г компонується пролітна споруда (рис.1). Основні характери¬стики балок пролітних споруд наведені рис.2.
Компонування елементів пролітної споруди починається з визначення ширини моста BM
ВМ=Г+2Б+2Т+2Пр=10+2•0,3+2•1,2+2•0,1=13,2 м.
Ширина смуги безпеки СБ призначається згідно з табл.1 додатка В <1>.
Ширина тротуарів Т приймається відповідно до п. 1.31 <1>. Виліт тротуарної консолі приймається не більше від половини ширини тротуару. Для рівномірного розміщення ребристих балок ширина петльового стику може бути 300-700 мм.
Дата добавления: 12.05.2013
|
 993. Дипломний проект - Торговий центр в м.Львів | AutoCad
Завдання на дипломний проект
Вступ
Розділ 1. Архітектурно-будівельна частина
1.1. Загальна частина
1.1.1. Кліматичні дані
1.2. Гунплан та благоустрій ділянки
1.3. Протипожежний захист
1.4. Архітектурно-планувальні рішення
1.4.1. Теплотехнічний розрахунок
1.5. Архітектурне вирішення фасадів
1.6. Внутрішнє оздоблення будівлі
1.7. Технологічна частина
1.8. Конструктивна частина
1.9. Експлікація приміщень
Розділ 2. Розрахунково-конструктивна частина
2.1. Завдання на проектування
2.1.1. Загальні початкові дані для розрахунку
2.1.2. Збір навантаження
2.1.3. Збір навантаження на елементи балочної клітки
2.1.4. підбір профілю допоміжної балки
2.2. Підбір профілю головної балки
2.2.1. Компоновка перерізу зварної головної балки
2.2.2. Основні перевірки
2.2.3. Розрахунок опорної частини балки
2.3. Підбір перерізу суцільної центрально-стиснлої колони
2.3.1. Оформлення оголовка колони
2.3.2. Оформлення бази колони
Розділ 3. Основи і фундаменти
3.1. Аналіз інженерно-геологічних умов ділянки
3.1.1. Визначення похідних характеристик грунтів
3.1.2. Визначення розрахункових характеристик грунтів
3.1.3. Висновки про інженерно-геологічні умовт ділянки
3.2. Збір навантажень на фундамент
3.3. Розрахунок центрально навантаженого фундаменту
3.3.1. Розрахунок осідань фундаментів методом пошарового підсумовування
Розділ 4. Організація будівництва
4.1. Обґрунтування вибору методів та способу зведення об’єкту
4.2. Об’єм будівельно-монтажних робіт
4.3. Відомість трудомісткості робіт
4.4. Вибір монтажного крана
4.5. Проектування сіткових графіків
4.6. Проектування буд генплану
4.6.1. Розрахунок площ складів
4.6.2. Відомість розрахунку складів
4.6.3. Розрахунок кількості працюючих
4.6.4. Розрахунок тимчасових будівельі споруд
4.6.5. Розрахунок тимчасового водопостачання та електрозабезпечення будівельного майданчика
Розділ 5. Економіка будівництва
5.1. Пояснююча записка до інвесторської кошторисної документації на будівництво торгівельного центру
5.2. Договірна ціна
5.3. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
5.4. Об’єктний кошторис
5.5. Локальний кошторис на загально будівельні роботи
5.6. Розрахунок загально виробничих витрат до локального кошторису на загально будівельні роботи
5.7. Відомість ресурсів до локального кошторису
5.8. Основні ТЕП з проекту
Розділ 6. Охорона праці
6.1. Заходи безпеки праці при організації будівельного майданчика
6.2. Заходи безпеки при монтажі сталевих та з/б конструкцій
6.2.1. Заходи безпеки перед початком роботи
6.2.2. Заходи безпеки під час роботи
6.2.3. Заходи безпеки в аварійних ситуаціях
6.2.4. Заходи безпеки після закінчення роботи
6.3. Заходи пожежної безпеки
6.3.1. Забезпечення гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт
6.3.2. Основні інженерно-технічні засоби захисту від пожежі
6.3.2.1.автоматичні установки пожежегасіння та пожежної сигналізації
6.3.2.2.Протипожежне водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежегасіння
6.3.2.3. Проти димний захист
6.3.2.4. системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей
6.3.3. Обмеження поширення пожежі в будівлі
Висновки
Список використаної літератури
На першому поверсі будівлі знаходиться сім торгових секцій, салон побутової техніки, сім секцій побутового обслуговування, приміщення для притирального інвентаря та підготовки продуктів, зал-кафе, насосна. Щитова, диспетчерська та охорона, та сходи.
На другому поверсі знаходиться вісім торгових секцій, ліфтовий хол, приміщення притирального інвентаря, сходи.
Третій поверх - адміністративного призначення. Там знаходяться різні кабінети, зал засідань, прийомна та кабінет директора, санвузли (як і на першому та другому поверхах) і приміщення прибирального інвентарю, десять торгових секцій. Центральним елементом в планувальній схемі є наявність інтернет-клубу, дитячої ігрової, залу-кафе, які будуть радувати відвідувачів.
На четвертому поверсі знаходиться венткамера, господарський відділ, приміщення персоналу, відділ головного енергетика.
Всі торгові секції можна раціонально організувати та встановити зручні функціональні зв9;язки за допомогою вільного планування в залежності від різних особливостей.
Корисна площа приміщення, м- 6607
Будівельний об9;єм приміщення, м - 27260
Дата добавления: 14.05.2013
|
994. Курсовий проект - Промисловi цехи 60 х 60 м | ArchiCAD
1. Вихідні дані для проектування.
2. Об9;ємно-планувальне та конструктивне вирішення промислової будівлі.
3. Специфікація збірних залізобетонних конструкцій.
4. Розрахунок і проектування адміністративно-побутового корпусу.
5. Конструктивні особливості адміністративно-побутового корпусу.
6. Світлотехнічний розрахунок .
7. Специфікація віконних і дверних прорізів.
8. Список використаної літератури.
Повздовжня стійкість каркасу забезпечується залізобетонними ребристими панелями, а також в одноповерховій будівлі ставляться хрестовидні зв’язки. Стійкість ферм в процесі експлуатації будівлі забезпечується тиском покриття і стальними зв9;язками. В період монтажу всі ферми зв9;язуються по коньку інвентарними сталевими розпірками, які знімаються після приварювання плит перекриття.
Будівлі мають розміри – довжина 60 метрів, ширина 30 метрів, висота 12,4; 15,6 метри.
Проїзд в будівлю автомобільного транспорту забезпечується наявністю воріт в торці будівлі. Вхід в будівлю тільки через зовнішні двері.
Каркас будівлі складається з монолітних з/б фундаментів стаканного типу, колон, ферм, перекриття ребристих з/б панелей покриття. Фундаменти монолітні з/б з важкого бетону ступінчаті, стаканного типу. Глибина закладання фундаменти 2,55 метра. На стовпчики фундаментних блоків встановлені фундаментні балки довжиною 6 м , 9 м, висота балки 400 мм, ширина по верху 300 мм, по низу 200 мм. Колони з/б виконані з закладними деталями для приварювання стінових панелей, з/б ферм і на консолях для встановлення підкранових балок.
Покриття виконано зі збірних з/б плит з важкого бетону розміром, плити ребристі товщиною 300 (мм). Покрівля споруди складається з пароізоляції, вирівнюючих стяжок і рулонної покрівлі з рубероїду, укладеного на бітумній мастиці в 3 шари, гідроізоляційний килим покритий двома шарами світлого гравію з крупністю зерен 5-15 мм, втоплених в покрівельну мастику. Стікаюча по скатах покрівлі (уклон покрівлі 1:12) вода збирається в єндовах й відводиться через водостічні воронки в ливневу каналізацію по стоякам з чавунних труб.
Стіни корпусу виконані з панелей заводського виготовлення. Товщина панелей за теплотехнічними та конструктивними вимогами складає 400 мм Розрізка стін полосова. Стінові панелі самонесучі одношарові, виконані з автоклавного бетону з розмірами: цокольна панель по висоті рівна 1,2 м, рядові панелі - 1,2 і 1,8 м, і по довжині рівні кроку колон основних і фахверкових 6 м, Цокольна панель опирається на фундаментну балку, надвіконні панелі і вище опираються на металеві столики, приварені до закладних деталей колон.
Кутові блоки прикріплені до торцевих панелей металічними накладками.
Вікна споруди сталеві. Панелі складаються з несучої рами, виконаної з холодногнутих профілів, з9;єднаних точеним зварюванням. В відкриваючихся панелях до рами підвішені засклені рамки, зварені з таврів. Середні зовнішні верхньопідвісні і внутрішні нижньопідвісні рамки відкриваються для провітрювання приміщень. Рамки з9;єднані між собою ричажним механізмом для сумісного відкривання.
В нижніх панелях відкривання відбувається вручну, в верхніх панелях -електродвигуном.
Скло віконне окантоване гумовим профілем, кріпиться в глухих панелях безпосередньо до несучої рами холодногнутими штапиками на болтах М8, в панелях, що відкриваються, - до рамок клямерами на болтах (клямери розміщуються через 250 мм).Віконні панелі до колон підвішуються на кутиках. З кутиками панелі з9;єднуються болтами М12.
Корпус обладнаний воротами, які відкриваються назовні. Полотна воріт підвішені до верхніх направляючих на двох ходових рамках. Вертикальне положення полотен фіксується нижньої направляючою.
Внутрішні двері виконані глухими з дерев9;яних блоків і полотен з висотою 2 м і шириною від 1 до 1,5 м в відповідності з їх технологічним призначенням.
Підлога в споруді виконана бетонною. Підлога складається з спеціальної підготовки (піщаної), гравійної основи, бетону М300 і покрита верхнім шаром бетону марки 400-500. Верхній шар підлоги армований сіткою з арматурної сталі діаметром 5 мм, розміром комірок 80x80 мм. Корпуси обладнані підкрановими балками з краном вантажопід9;ємністю 10 і 20 (т.)
Дата добавления: 15.05.2013
|
995. Теплоснабжение завода | AutoCad
1. Розробка генплану та попередня прокладка
траси теплових мереж
Траса теплових мереж у містах повинна розміщатися переважно у відведених для інженерних мереж технічних смугах паралельно червоним лініям вулиць, доріг і проїздів поза проїзною частиною й смугою деревних насаджень. На території кварталів і мікрорайонів допускається прокладка теплопроводів по проїздах, що не мають капітального дорожнього покриття, тротуарам і зеленим зонам. Діаметри трубопроводів, що прокладаються у кварталах або мікрорайонах, за умовами безпеки, варто вибирати не більш 500 мм, а їхня траса не повинна проходити в місцях можливого скупчення населення (спортмайданчика, сквери, двори суспільних будинків і інш.). Допускається перетирання водяними тепловими мережами діаметром 300 мм і менш житлових і суспільних будинків за умовою прокладки мереж у технічних підпіллях, коридорах і тунелях (висотою не менш 1,8 м) із пристроєм дренажного колодязя в нижній крапці на виході з будинку. Перетинання тепловими мережами дитячих, дошкільних, шкільних і лікувально-профілактичних не допускається. Перетинання доріг, проїздів, інших комунікацій, а також будинків і споруджень випливає, як правило, передбачати під прямим кутом. У населених пунктах для теплових мереж передбачається, як правило, підземна прокладка. Надземна прокладка в міській рисі може застосовуватися на ділянках із складними ґрунтовими умовами, при перетинанні залізниць загальної мережі, рік, ярів, при великій густоті підземних споруджень і в інших випадках, регламентованих <2]. Ухил теплових мереж незалежно від напрямку руху теплоносія й способу прокладки повинний бути менш 0,002.
При виборі схеми магістральних теплових мереж необхідно врахувати надійність і економічність їхньої роботи. Варто прагнути до найменшої довжини теплових мереж, до меншої кількості теплових камер, застосовуючи, при можливості, двостороннє підключення кварталів. При прокладці в районі міста 2-х і більш великих магістралей від одного джерела випливає відповідно до вимог <2, табл. 1; 1а] передбачати, при необхідності, пристрій резервних перемичок між магістралями. Водяні теплові мережі варто приймати, як правило, 2-х трубними, що подають теплоносій одночасно на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні нестатки. Схеми квартальних теплових мереж приймаються тупиковими, без резервування. Для трубопроводів теплових мереж, працюючих при тисках до 2,5 МПа і температурах теплоносія до 200°С варто передбачати сталеві електрозваренні труби. Основні характеристики сталевих труб для водяних теплових мереж приведені в літературі <5, табл. 3.-3.9]. Арматуру в теплових мережах варто застосовувати сталеву. Допускається застосовувати арматуру з високоміцного чавуна в районах з розрахунковою температурою для проектування систем опалення, t0 вище –40°С; із ковкого чавуна з t0 вище –30°С; із сірого чавуна з t0 вище –10°С. На висновках теплових мереж від джерела теплоти, на введеннях у центральні теплові пункти й індивідуальні теплові пункти із сумарним тепловим навантаженням на опалення й вентиляцію 0,2 МВт і більш повинна передбачатися сталева запірна арматура. Запірну арматуру в теплових мережах варто передбачати:
а) на трубопроводах висновків теплових мереж від джерел теплоти;
б) на трубопроводах водяних теплових мереж Dу •100 мм на відстані не більш 1000 м друг від друга (секціонующі засувки), допускається збільшувати відстані між секціонующими засувками для трубопроводів Dу = 400-500 мм – до 1500 м, для трубопроводів Dу > 600 мм – до 3000 м, для трубопроводів надземної прокладки Dу 900 мм – до 5000 м;
в) у вузлах на трубопроводах відгалужень при Dу більш 100 мм, а також у вузлах на трубопроводах відгалужень до окремих будинків незалежно від діаметрів трубопроводів.
При довжині відгалужень до окремих будинків до З0 м і при Dу •50 мм допускається запірну арматуру на цих відгалуженнях не встановлювати, при цьому варто передбачати запірну арматуру, що забезпечує відключення групи будинків із сумарним тепловим навантаженням, що не перевищує 0,6 МВт. У нижніх крапках трубопроводів теплових мереж необхідно передбачати штуцера із запірною арматурою для спуска води (спускні пристрої). Спускні пристрої повинні забезпечити тривалість спорожнювання ділянки для трубопроводів Dу •300 мм – не більш 2 ч; для трубопроводів Dу=350-500 мм не більш 4 ч; для трубопроводів Dу •600 не більш 5 ч.
Діаметри спускних пристроїв повинні визначатися за методикою <2, стор. 39]. У вищих крапках трубопроводів теплових мереж повинні передбачатися штуцера із запірною арматурою для випуску повітря (повітрянники), умовний прохід яких приведений на стор. 34 методичного посібника. Після визначення діаметрів трубопроводів на схемі теплових мереж повинні бути розставлені нерухомі опори, що сприймають горизонтальні зусилля уздовж осі теплопроводів. Нерухомі опори в першу чергу встановлюють у місцях відгалужень, секціонующих засувок, на ділянках самокомпенсації з кутами повороту 90-130°С. Далі розставляють проміжні нерухомі опори на протяжних прямолінійних ділянках.
Максимальні відстані між нерухомими опорами не повинні перевищувати величин зазначених у додатку 9а методичного посібника. Нерухомі опори варто передбачати: завзяті – при всіх способах прокладки трубопроводів; щитові – при безканальній прокладці і прокладці в непрохідних каналах при розміщенні опор поза камерами; хомутові – при прокладці надземної й у тунелях (на ділянках із гнучкими компенсаторами і самокомпенсацією). Конструкції нерухомих опор приведені в літературі <5, стор. 27-29]. Для сприйняття вертикальних навантажень від теплопроводів варто передбачати рухливі опори: ковзні – незалежно від напрямку горизонтальних переміщень трубопроводів при всіх способах прокладки і для всіх діаметрів труб; каткові – для труб діаметром 200 мм і більш при осьовому переміщенні труб; кулькові – для труб діаметром 200 мм і більш при горизонтальних переміщеннях труб під кутом до осі траси (на кутах поворотів із самокомпенсацією). Конструкції рухливих опор приведені в літературі <5, стор. 22-26].
Компенсація температурних деформацій у теплових мережах забезпечується компенсаторами - чепцевими, сільфонними, П - образними, а також самокомпенсацією - використанням ділянок поворотів теплотраси. Чепцеві компенсатори мають велику здатність, що компенсує, малу металоємність, однак вимагають постійного спостереження й обслуговування. У місцях розміщення чепцевих компенсаторів при підземній прокладці повинні бути передбачені теплові камери. Чепцеві компенсатори випускаються з Dу = 100-1400 мм на умовний тиск до 2,5 МПа і температуру до 300 °С однобічні і двосторонні. Чепцеві компенсатори бажано застосовувати на прямолінійних ділянках трубопроводів із великими діаметрами. Сільфонні (хвилясті) компенсатори випускаються для трубопроводів діаметром від 50 до 1000 мм. Вони не вимагають обслуговування і можуть бути встановлені безпосередньо в непрохідних каналах. Однак вони мають порівняно невелику здатність, що компенсує, (до 100 мм) і них допускається застосовувати тільки на прямолінійних ділянках. Найбільш широке застосування одержали радіальні (в основному П-подібні ні) компенсатори. Радіальні компенсатори можуть застосовуватися для будь-яких діаметрів, вони не вимагають обслуговування, однак металлоємкі, мають значну осьову реакцію і більший гідравлічний опір у порівнянні з чепцевими і хвилястими. При рішенні питань компенсації температурних деформацій у теплових мережах у першу чергу, необхідно використовувати для самокомпенсації природні кути повороту траси, і вже потім застосовувати спеціальні пристрої, що компенсують. Конструкції різних типів компенсаторів приведені в літературі <5, стор. 39-42, 176-179].
Дата добавления: 18.05.2013
|
996. Ямная пропарочная камера для фундаментных блоков | Компас
Конструкція і принцип дії установки.
Процес твердіння бетону значно перевищує по тривалості усі інші операції по виготовленню бетонних і залізобетонних виробів. Теплова обробка, яка дозволяє у багато разів прискорити процес твердіння бетону, є необхідною умовою заводського виробництва ЗБВ; включення теплової обробки в технологічний процес виготовлення виробів дає можливість значно збільшити оборотність форм, підвищити коефіцієнт використання площ цеху і скоротити тривалість загального циклу виробництва.
У заводській практиці використовуються такі види теплової обробки:
- пропарювання в камерах при нормальному атмосферному тиску пари або паровітряної суміші при температурі середовища від 600С до 1000С;
- запарювання в автоклавах, в середовищі насиченої водяної пари підвищеного тиску від 9 ат до 13 ат і температурі 174,50С до 1910С;
- нагрів у закритих формах з контактною передачею тепла бетону від різних джерел через огороджуючі поверхні форми;
- електропрогрів пропуском електричного струму безпосередньо через бетон виробу;
- периферійний прогрів бетону з боку відкритих поверхонь виробу у формі за допомогою зовнішніх джерел тепла, переважно електронагрівачів;
- прогрів бетону індукційними токами в електромагнітному полі.
Для виготовлення фундаментних блоків приймаю паропрогрів. Пропарювання є найбільш поширеним способом теплової обробки ЗБВ. При пропарюванні сформовані вироби витримують в камері в середовищі насиченої пари або пароповітряної суміші до отримання бетоном заданої міцності. В пропарювальній камері створюються не тільки благоприємна температура для прискореного твердіння (в межах 600 – 1000), але і оптимальна вологість середи, яка сприяє збереженню вологи в бетоні для його подальшого твердіння і після закінчення пропарювання.
Це дає підстави вважати пропарювання ефективною тепловологою обробкою бетону.
Ефективність пропарювання визначається вибором раціонального режиму обробки у повній відповідності з прийнятим складом бетону, характеристикою матеріалів, особливо цементу, розмірами і конфігурацією виробу, початковою міцністю бетону до моменту обробки та іншим.
Для ТВО залізобетонних виробів можуть використовуватися ямні камери конструкції ПДК-КІБІ, Діпробудмаш, Діпробудіндустрії, Вознесенського, Семенова та інші.
Для теплової обробки фундаментних блоків в проекті прийнята камера конструкції ПДК-КІБІ.
Ямні камери конструкції ПДК-КИСИ проектуються напольными, полузаглубленными або заглубленными і відрізняються наступними системами: розведення пари 2, що включає в себе пароразводящий колектор з паровими соплами; видалення з камери холодногоповітря 6 у період розігріву і надлишкової пароповітряної суміші; вентиляції, що складає з вентиляційних вікон 7, що з9;єднують камеру з магістральним вентиляційним каналом 10 за допомогою клапана 11, що відкривається електропроводом 9; видалення конденсату 8.
Внутрішні габарити камер у плані залежать від розмірів форм виробів, що укладаються,із зазорами уздовж стін для проходу захоплень автоматичної траверси, а для дворядних камер розмірами двох форм із проміжками між ними. Більш економічні однорядні камери, тому що в них скорочується загальна тривалість циклу обробки, збільшується оборотність установок і форм, знижується металоємність процесу.
Камери проектують під визначений типорозмір виробів. Проміжки для проходу теплоносія повинні бути мінімально припустимими. Це підвищує корисне завантаження камер, коефіцієнт заповнення їхнім бетоном і тим самим збільшує питомий обсяг продукції при зниженні питомих витрат теплоти. Звичайно камери мають у своєму розпорядженні блоки по 6...8 шт., це дозволяє зменшити питому витрату теплоти за рахунок скорочення тепловтрат у навколишнє середовище. Висота камери залежить від типу системи роздачі пари й у середньому складає 3...4 м. Вироби по висоті укладають на інвентарні стійки (мал. 5.3) з фіксованими, автоматично висунутими кронштейнами. Відстань між формами складає 50...75 мм, між дном камери і днищем нижньої форми – 150мм, між верхнім виробом і кришкою – 50 мм (для циркуляції теплоносія).
Кришки ямних камер паропрогріву являють собою тверду металеву конструкцію товщиною 150...200 мм, паро- і гідроізольовану стосовно парового середовища камери і теплоізольовану зовні. З внутрішньої сторони кришки мають невеликий ухил (до 5 %) до гідрозатвора для стоку конденсату, що осаджується, тим самим охороняючи верхній бетонний виріб від порушення поверхні падаючими краплями.
Для видалення повітря в період підйому температури в камерах ПДК-КІБІ передбачена зворотна труба з гідрозатвором або клапаном, що дозволяє в міру наповнення камери паром видаляти повітря з камери і перешкоджає зворотному припливові повітря в камеру.
Для організації керованого зниження температури виробів у період остигання і видалення пароповітряної суміші з камери застосовуються системи вентиляції, у яких витяжний вентилятор приєднаний до магістрального вентиляційного каналу, що поєднує блок з 4...6 камер. Камери ізольовані від каналу герметичними вентиляційними клапанами, що відкриваються тільки в період охолодження камери.
1.-ограждение камеры.
2.-коллектор с паровыпускными соплами.
3-исполнительный механизм системы автоматического регулирования.
4- гидрозатвор
5-теплоизолированная крышка камеры.
6-вентиляционные окна.
7-конденсатопровод.
8-гидрозатвор клапана.
Дата добавления: 19.05.2013
|
997. Курсовой проект - Разработка рекуперативного теплообменника для промежуточного охлаждения воздушно-компрессорной установки | Компас
1 Исходные данные
2 Математическая модель
3 Термодинамический расчёт.
3.1 Полученные результаты
4 Теплофизические свойства теплоносителей
4.1 Горячий теплоноситель
4.2 Холодный теплоноситель
5 Эскизная компоновка теплообменника
6 Гидравлический и аэродинамический, тепловой расчёты
6.1 Холодный теплоноситель
6.2 Горячий теплоноситель
7 Расчеты на прочность
Литература
Исходные данные:
Объемный расход воздуха на всасывание - 170 м3/мин
Давление воздуха на всасывание - 0,22 МПа
Температура воздуха на всасывание - 42оС
Степень сжатия в компрессоре - 1,5
Начальная температура воды на входе в теплообменник - 90оС
Политропный КПД - 0,85
Условный показатель политропы для воздуха - 1,35
Теплоноситель горячий -воздух
Теплоноситель холодный- вода
Тип теплообменника- Регенеративный
Дата добавления: 27.05.2013
|
998. Курсовий проект - Привід конвеєра ланцюгового | Компас
Завдання
Вступ
1.Кінематичний і силовий розрахунок привода
2.Розрахунок ланцюгової передачі
3.Розрахунок конічної тихохідної передачі
4.Розрахунок циліндричної швидкохідної передачі
5.Умовний розрахунок валів редуктора
6.Розрахунок конструктивних розмірів зубчатих коліс
7. Розрахунок конструктивних розмірів корпуса і кришки редуктора
8. Ескізна компоновка редуктора
9. Вибір шпонок та їх перевірочний розрахунок
10. Схема сил, які діють на вали привода
11. Розрахунок вала на статичну несучу здатність та витривалість
12. Розрахунок підшипників кочення
13. Вибір та розрахунок муфти
14. Вибір посадок зубчатих коліс, зірочок підшипників, муфти
15. Вибір і обґрунтування способу мащення…
16. Порядок збирання і розбирання редуктора
17. Порядок збирання привода на загальній рамі
18. Вибір опор приводного вала робочої машини
19. Охорона праці при експлуатації привода
Література
Специфікація
|
| |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | - | - | | | | | | - | | | | | - | | | |
Дата добавления: 30.05.2013
999. Курсовий проект - Технологія виготовлення втулки | Компас
Найменування деталі - втулка.
Матеріал деталі - сталь У8А ГОСТ 1435-99.
Річна програма випуску виробу - 15000 шт.
1. ПривBд пневматичний
2. Усилие прижима, Н 9500
3. Ход штока, мм 8
4. Диаметр пневмокамеры, мм 100
5. Рабочее давление, МПа 0,4
Дата добавления: 04.06.2013
|
1000. Курсовий проект - Шестерня ведуча | Компас
1. Шестерня ведуча головної передачі заднього мосту.
2. Номер деталі по каталогу : 53 – 2402017
3. Кількість деталей даного найменування, що йдуть на одну машину: 1шт.
4. Матеріал: Сталь 20ХНМ, ЧМТУ 4869–54
5. Термообробка: Цементація 930-950 ° С, повітря. Загартування 810-830 ° С, масло. Відпускання 180-200 ° С, повітря.
6. Твердість: HRC 58–65.
7. Маса: 2,1кг.
8. Ціна: 250грн.
Характеристика умов роботи і процесів спрацювання деталі
Ведуча конічна шестерня головної передачі автомобіля ГАЗ-53 служить для передачі крутного моменту двигуна, перетвореного в коробці передач. Ведуча шестерня виконується разом з валом. Під час експлуатації автомобіля шестерня сприймає значні осьові сили, що змінюють своє направлення при зміні напрямку обертання шестерень. Через ці сили зношуються шийки валу під підшипники. Так як шестерня завжди знаходиться під навантаженням при русі автомобіля, вона піддається механічним зношуванням.
Вплив основних спрацювань деталі на технічний стан сполучення, якість роботи складальної одиниці
Спрацювання складальної одиниці призводить до зміни зазорів, до збільшення відстані між зубцями, і в наслідок цього відбувається таке явище, як наклепування, під час знакозмінних навантажень. Ці спрацювання призводять до: стукіт на початку руху автомобіля (збільшений зазор у шліцьовому з9;єднанні вала ведучої шестерні з фланцем, збільшений боковий зазор у зачепленні шестерень головної передачі), витікання мастила (спрацювання або пошкодження сальника ведучої шестерні), збільшення холостого ходу.
Дефекти деталі
Ведуча конічна шестерня головної передачі автомобіля ГАЗ – 53, надходячи в капітальний ремонт, може мати такі дефекти:
– пошкодження різьби М24×1,5;
– зношування шліцьових виступів по ширині;
– зношування шийки під роликовий підшипник передньої опори;
– зношування шийки під роликовий підшипник задньої опори
Дата добавления: 04.06.2013
|
1001. КП - Отопление пятиэтажного гражданского здания | AutoCad
1.1. Краткая характеристика здания и теплового режима
его помещений
На основе разделов ДБН соответствующего по заданию объекта наводиться краткая характеристика архитектурно-планировочного решения здания и температурно - влажностного режима его помещений.
Устанавливают нормативное значение температуры внутреннего воздуха для всех помещений.
Ориентируясь на наиболее характерные помещения (учебные классы), которые определяют основное функциональное предназначение здания, принимаем температуру внутреннего воздуха , и относительную влажность .
1.2. Климатологическая характеристика
района строительства
г. Черкасы;
Барометрическое давление – 990 гПа;
tн=-22 °С - температура холодной пятидневки;
tхс=-26 °С - температура холодных суток;
tоп=-1 °С - температура отопительного периода;
Средняя скорость ветра в январе – V = 1 м/с;
n0=189 суток - продолжительность отопительного периода;
ГСОП=3591 – число градус-суток отопительного периода;
Зона влажности – С;
Децентрализованное теплоснабжение (местная котельная – топочная);
Дата добавления: 05.06.2013
|
1002. Курсовой проект - Разработка технологического процесса изготовления вала-шестерни редуктора автомобиля | Компас
Введение
1 Описание назначения и конструкции детали, ее материала и требований к обработке
1.1 Выбор способа получения заготовки
1.2 Анализ технологичности конструкции детали
2 Предварительная разработка технологического процесса изготовления детали
3 Проектирование заготовки
3.1 Особенности определения величины припусков на механическую обработку поверхностей детали
3.2 Назначение припусков на механическую обработку поверхностей заготовки табличным методом
4 Уточнение содержания технологических операций и последовательности их выполнения
5 Режимы резания
6 Техническое нормирование (определение норм времени на выполнение технологических операций)
7 Анализ возможных видов и причин повреждения или выхода детали из строя
8 Разработка предложений по способам восстановления эксплуатационных свойств детали
9 Разработка технологического процесса восстановления детали
Заключение
Список использованной литературы
Деталь «Вал-шестерня» представляет собой тело вращения и относится к классу валов.
Предназначен для передачи крутящих моментов посредством шестерни и зубчатого колеса в редукторе. Вал способен воспринимать изгибные нагрузки и нагрузки кручения.
К детали предъявляют следующие требования:
- допуск радиального биения подшипниковых шеек диаметром 30мм , не более 0,02мм, относительно базы А, Б;
- допуск профиля продольного сечения и круглости подшипниковых шеек диаметром 30мм, не более 0,01мм;
- допуск радиального биения прямозубой шестерни, не более 0,05мм, относительно базы В;
- Гр.III 269…293 HB;
- H14,h14, ±IT 14/2.
Основными базовыми поверхностями являются подшипниковые шейки диаметром 30 мм.
Вспомогательными базовыми поверхностями являются поверхности для посадки зубчатого колеса, поверхности шпоночного паза длиной и косозубая шестерня диаметром 54,6.
Материал: Сталь углеродистая конструкционная 45, т. к. вал ответственный. Можно заменить сталью 40Х или 50(эти стали тоже используют для изготовления валов-шестерней).
Дата добавления: 05.06.2013
|
1003. Курсова робота - Тепловий розрахунок теплогенератора ДКВР 10-1,4 | AutoCad
1.Основні вихідні данні
2. Коротка характеристика теплогенератора типу ДКВР
3.Теплота згорання палива
4. Вибір типу та основні характеристики топочного устрою
5. Вибір коефіцієнту надлишкового повітря та присосів в газоходах теплогенератора
6. Розрахунок теоретичних об’ємів повітря та продуктів спалення (при α=1)
7. Розрахунок дійсних об’ємів повітря та продуктів спалювання (при α>1)
8. Ентальпія повітря та продуктів спалювання
9. Тепловий баланс теплогенератора та витрати пального
10. Розрахунок теплообміну в топці
11. Розрахунок конвективного пучка
12. Розрахунок водяного економайзера
13. Перевірочний тепловий баланс теплогенератора
Список використаної літератури
Стаціонарні парові теплогенератори ДКВР (двобарабанні, водотрубні, реконструйовані) з природною циркуляцією води мають два барабани: верхній (довгий) і нижній (короткий), а також екрановану топічну камеру, розташовану під передньою половиною верхнього барабана. Бокові стінки топочних камер покриті екранами з гладких труб, а у теплогенераторів виробничою потужністю 10 т/год, крім цього, встановлено фронтовий і задній екрани. Теплогенератори типу ДКВР камерами топками з газомазутними горілками. Ці теплогенератори також можна використовувати для пошарового спалювання твердого палива, для чого потрібно використовувати напівмеханічну або механічну топку.
Верхній барабан в передній частині з’єднаний екранами труб з двома колекторами, в задній частині – з’єднаний з нижнім барабаном пучком кип’ятильних труб, котрі створюють розвиту конвективну поверхню нагрівання. Труби конвективного пучка розташовані в коридорному порядку. Топочна камера ділиться шамотною перегородкою на дві частини: власну топку і камеру догорання. При наявності камери догорання зникає небезпека затягування полум’я в котельній пучок, а також знижується втрата теплоти з хімічним і механічним недопалюванням. Між першим та другим рядом труб котельного пучка встановлюється ще одна перегородка, Котра відокремлює котельний пучок від камери догорання. Таким чином, перший ряд труб котельного пучка являється заднім екраном камери догорання.
Всередині котельного пучка знаходиться чугунка перегородка, котра ділить його на перший та другий газоходи. Димові гази виходять з топки через спеціальне вікно, яке розташоване в правому куті її задньої стінки, проходять камеру догорання з права вліво і поступають в котельний пучок, омиваючи його поперечними горизонтальними потоками. Живильна вода подається в теплогенератор на рівень воли в верхній барабан, звідки вона по двом опускним трубам потрапляє в колектори бокових екранів. По трубам останніх рядів кип’ятильного пучка, розташованим в другому газовідводі, вода поступає із верхнього в нижній барабан. Паро-рідинна суміш, яка утворилась в процесі спалювання палива, поступає в верхній барабан, де за допомогою спеціальних сепараційних пристроїв пар відділяють від води.
При наявності пароперегрівача частина кип’ятильних труб не встановлюється, пароперегрівач розташовується в першому газовідводі після другого і третього ряду кип’ятильних труб. Його виконують в виді вертикального змійовика із стальних труб.
Теплогенератори типу ДКВР досить чутливі до якості води, тому вода, яку використовують для їх підживлення, повинна проходити пом’якшення та деаерацію. Робота теплогенеруючих установок з теплогенеаторами типу ДКВР легко піддається автоматизації, особливо при спалюванні рідкого та газоподібного палива. При спалювані мазуту чи газу надлишок повітря значно менший, ніж при спалюванні твердого палива, тому зменшується об’єм продуктів згорання, що дозволяє підвисити виробництво пари теплогенератора на 40-50 %.
Коефіцієнт корисної дії теплогенераторів ДКВР при наявності низькотемпературних хвостових поверхонь нагріву при спалюванні рідкого та газоподібного палива досягає 90 %, при спалюванні бурих та кам’яних вугіль – 80…85 %, при спалюванні антрациту не перевищує 70% із-за високих значень втрат теплоти від механічної повноти згорання.
В якості низькотемпературної хвостової поверхні нагріву до теплогенератора типу ДКВР, як правило, використовують чугунці водяні економайзери системи ВТІ із ребристих труб. Економайзер представляє собою систему ребристих труб, зібрану в колону, яка складається з декількох горизонтальних рядів. На кінцях економайзерних труб знаходяться квадратні приливи-фланці, дещо більшого розміру, ніж ребра на трубі (відповідно 150х150 мм 146х146 мм). Ці фланці після збірки економайзера утворюють дві металічні стінки. Газохід економайзера відокремлюється від оточуючого середовища з двох сторін цими стінками, і з двох других сторін цегляною кладкою або обшивкою. Економайзерні труби з’єднуються чавунними деталями – калачами, приєднаними до труб фланцями.
Вода з підживлювальної лінії подається в одну з крайніх труб економайзера, а потім слідом проходить по всім його трубам, після чого поступає в верхній барабан теплогенератора. Рух води з гори вниз не допускається в разі попередження гідравлічних ударів. Димові гази в водяному економайзері доцільно направляти зверху вниз, так як при цьому покращуються умови теплообміну, в результаті чого знижується температура димових газів за економайзером. Температура димових газів за тепло генераторами типу ДКВР (перед економайзером). В залежності від виду зпалювального палива, складає 280…340 °С, після економайзера 140…180 °С.
Дата добавления: 11.06.2013
|
1004. Газифікація промисловості | AutoCad
Вихідні дані для проектування.
1. Генплан промислового підприємства – №7.
2. Ввод газу на територію ПП – Пд
3. Тиск газу на вводі, МПа – 0,35
4. Система газопостачання – двоступенева.
5. Максимальна-годинна витрата газу низького тиску :
- Цех №2 – 400 м3/год
6. Максимальна-годинна витрата газу середнього тиску :
- Цех №1 – 280 м3/год
- Цех №2 – 325 м3/год
- Цех №3 – 350 м3/год
- Котельня – 220 м3/год
Виробничий цех.
1. Значення тиску газу у найвіддаленішого споживача :
- низького тиску – 3,5 кПа
- середнього тиску – 35 кПа
2. План виробничого цеху - №2
3. Ввід газу у цех – Пн
4. Максимальна годинна витрата газу низького тиску обладнанням , м.куб\год:
- №1- 20 м.куб\год
- №2- 5 м.куб\год
- №3- 23м.куб\год
- №4- 13 м.куб\год
- №5- 9 м.куб\год
5. Максимальна годинна витрата газу середнього тиску обладнанням , м.куб\год:
- №6- 20 м.куб\год
- №7- 45 м.куб\год
- №8- 18 м.куб\год
- №9- 5 м.куб\год
- №10- 36 м.куб\год
Проектування газообладнання промислової печі
Максимальна годинна витра палива м.куб\год-25
Кількість пальників-2
Тиск газу перед пальником- ст
Конструкція пальника – 4
Конструкція печі- 8
Температура газу на виході- 275
Характеристики споживачів газу заводу
№
п/п Назва об’єкта Витрата газу м3/год
н/т с/т Разом
1. Адміністративний корпус - - -
2. Допоміжні служби - - -
3. Цех 3 - 350 350
4. Цех 2 400 325 725
5. Цех 1 280 280
6. Котельня - 220 220
Разом 400 1175 1575
Гідравлічні розрахунки міжцехових газопроводів.
Для будівництва газопроводів середнього і низького тисків застосовуються сталеві електрозварні труби відповідно до ГОСТ 10704-91 Мінімальний діаметр труб, що застосовуються для будівництва міжцехових газопроводів, dу.min=25 мм. Розрахункові схеми газопроводів наведені на рис. 2.
Міжцехові газопроводи середнього тиску.
Згідно з прийнятою вище структурною схемою газопостачання цеху, система міжцехових газопроводів – одноступенева, середнього тиску газу.
Тиск газу на виході з ГГРП становить 0,35 МПа (350 кПа), у найвіддаленішого споживача тиск становить 35 кПа.
В якості головної магістралі системи міжцехових газопроводів вибираємо ділянку 1-2-3-4-5. ЇЇ сумарна геометрична довжина згідно з ГП промислового підприємства становить 2129,5 м, а наявний перепад тиску 315 кПа.
Дата добавления: 11.06.2013
|
1005. Строительство дороги 3 категории | Компас
Оценка природно-климатических условий района строительства
1.1.1 Климат в районе строительства
Для климатической характеристики района проектирования использованы данные климатических справочников по метеостанции Бийск-Зональное, отражающей климатические особенности района.
Благодаря континентальному положению, особенностям циркуляции атмо-сферы климат района отличается суровой зимой с сильными ветрами и метелями, весенними и осенними заморозками, жарким летом. Среднегодовая температура воздуха составляет плюс 0,5°С.<1>Наиболее холодным месяцем является январь со сред¬ней температурой воздуха минус 18,2°С и абсолютным минимумом минус 53°С. Самый жаркий месяц - июль; средняя температура воздуха плюс 18,9°С, абсолютный максимум плюс 39°С. Безморозный период длится 115 дней. За год выпадает 625 мм осадков, в том числе 420 мм в теплый и 205 мм в холод¬ный периоды года. Снежный покров устанавливается в среднем 7 ноября, а сходит 24 апреля. Высота снежного покрова в конце зимы достигает 41 см.
Погода с ветрами бывает более 200 дней в году. Наиболее часты ветра вес-ной и осенью, когда число дней со штилем не превышает 5-10 дней в месяц.
Район строительства расположен на юго-востоке Алтайского края и представляет собой юго-западные окраины Бийско-Чумышской возвышенности.
Открытость территории Северному Ледовитому океану и районам Казахстана и Средней Азии дает возможность проникать сюда арктическим и тропическим воздушным массам, что благоприятствует формированию контрастных фронтальных зон и интенсивному развитию атмосферных процессов.
Повышенная повторяемость антициклональной деятельности сохраняется в течение всего года. Ослабляется действие антициклонов летом (июнь, июль) благодаря прогреву континента, усиливается зимой - в связи с активизацией азиатского антициклона и приземного антициклогенеза под воздействием «блокирующего» высотного гребня над Уралом. Осенью наиболее часто наблюдаются циклоны, перемещающиеся с запада. Они вызывают усиления ветра, резкие колебания температуры, дожди и снегопады. Уже в сентябре начинает формироваться азиатский антициклон, центр которого располагается над Монголией. Когда над районами края простирается его западный острог, наблюдается сильное понижение температуры воздуха. В начале ноября устанавливается циркуляция холодного периода, сохраняясь до марта. 1
По карте дорожно-климатического районирования РФ местность относится к IV дорожно-климатической зоне.
1.1.2 Рельеф местности, геологическое строение
Бийско-Чумышская возвышенность, на которой расположены район имеет полого-увалистую поверхность, расчленённую речными долинами преимущественно юго-западного простирания. Степень расчленения достигает больших значений, что связано с большими абсолютными высотами этой территории и значительным количеством атмосферных осадков. Степь расчленена по абсолютным высотам 300–400 м, наибольшая – 528 м. Глубина врезов оврагов достигает 50 м, а долин и балок 80-90 м, скорость роста их вершин 10-15 мгод. По характеру рельефа район проложения трассы относится к холмистому, а по биоклиматическим особенностям относится к подзоне северной лесостепи. Основу структуры составляют ландшафты расчленённых холмисто-увалистых лёссовых плато. <1>1.1.3 Гидрогеологическая характеристика местности
Бийско-Чумышская возвышенность расположена в восточной части края и имеет полого-увалистую поверхность, расчленённую речными долинами рек Оби, Бии и Чумыша преимущественно юго-западного направления. Питание рек осуществляется преимущественно с территории Горного Алтая с мест таяния снега и льда. Питание реки Бии, реки с наибольшим водотоком, осуществляется из Телецкого озера. <1>Грунтовые воды приурочены к горизонту нижне-среднечетвертичных отложений краснодубровской свиты с водами спорадического распространения. По составу воды гидрокарбонатные кальциевые с минерализацией 0,5-1 гл, реже до 3 гл, не агрессивные к бетонам любой марки прочности. Глубина залегания водоносного горизонта от 0 м до 100 м.
Тип местности по характеру и степени увлажнения - I. Пересечённый рельеф местности, большое количество осадков обусловили здесь проявление водной эрозии. <1>
1.1.4 Полезные ископаемые
Из полезных ископаемых необходимых в дорожном строительстве на территории района присутствует только глина ( с.Чемровка).
Дата добавления: 15.06.2013
|
© Rundex 1.2 |
| |
